Виправляємо переправлення AliExpress на «aliexpress.ru/?gatewayAdapt=glo2rus»

На правах «Капітана очевидність» нагадаю, що торговий Інтернет майданчик «Aliexpress» один з найбільших в мережі, де можна придбати всі ті корисні та не дуже, штуковини від китайських братів =)

Здавалося б, до чого це все? Але є один нюанс, після нападу росії на Україну сталися деякі зміни в роботі сервісу, які на мій погляд, не дуже гарні з боку маркетологів та розробників цієї платформи! Чомусь весь час при спробі зайти на сам сайт все ок, а от коли хочеш авторизуватись, тобі дбайливо кажуть «мовляв ти в українському регіоні, може тобі буде краще на адаптованій версії для твого регіону?».

І все б нічого, але це пропозиція від якої неможливо відмовитись, або ти погоджуєшся, або тобі не дає авторизуватись! Тому ти змушений погодитись! Ну типу ок, нехай буде так. І тебе відразу переадресовує на дзеркало сайту, що знаходиться в доменній зоні «ru», що має вигляд «https://aliexpress.ru/?gatewayAdapt=glo2rus»! Ну ви серйозно? Під час війни, тоді коли 90 відсотків тієї доменної зони заблокована як з нашої сторони, так і з їхньої!

В результаті маємо халепу, в мобільному додатку все ок, а з сайтом ні =( Можна звісно заюзати VPN, але той сайт на який нам пропоную перейти, дещо кастрований і не функціональний!

Але вихід є, хоча він як кострубатий костиль =)

З днем народження нас =)

Я вже не раз писав, що свят які я святкую, не так вже й багато. І одне з головних свят для мене, це день народження мого блогу. Мало хто святкує таке. Але все ж. Мій блог, то моє хобі, та скарбничка моїх думок і знань (не всіх звісно ж).

Цього року моєму блогові виповнилось 17-ть років. Аж не віриться, що вже стільки. А почалося все як щось цікаве ще з універу. Думав, що буде великий портал з купою софту та новин. Бо тоді так було модно =)

А з рештою все перейшло в русло персонального блогу. І я не жалкую про те!

Тому за звичаєм:

using System;

namespace HappyBirthday
{
    class Program
    {
        private static void Main()
        {
            DateTime today = DateTime.Now;
            DateTime birthday = DateTime.Parse("8/11/2005");
            int dayInYears = 365;

            TimeSpan timeSpan = (today - birthday).Duration();

            int isBirthDayToday = timeSpan.Days / dayInYears;

            Console.WriteLine($"Today is my blog's birthday, today is his {isBirthDayToday} years");

        }
    }
}

З Днем Народження Нас!

Скрытые фигуры, мое мнение

Хоть фильм и не новый (2016 год), но так как сейчас редко снимают стоящие фильмы, и из-за пандемии, да и в целом, очень редко попадаются стоящие.

Сюжет фильма:

В 1961 году Кэтрин Джонсон работает расчётчиком в отделе West Area Computers исследовательского центра Лэнгли в Хамптоне, штат Виргиния, вместе со своими коллегами, начинающим инженером Мэри Джексон и их неофициальным руководителем Дороти Воган. Все они афроамериканки; подразделение разделено по расе и полу.

После успешного запуска Советским Союзом в космос Юрия Гагарина на исследовательский центр давят, чтобы как можно быстрее отправить американского астронавта в космос. Руководитель Вивьен Митчелл назначает Кэтрин, учитывая её навыки в аналитической геометрии, в помощь Космической рабочей группе Эла Харрисона. Она становится первой чернокожей женщиной в команде. Новые коллеги Кэтрин изначально относятся к ней пренебрежительно, особенно главный инженер Пол Стэффорд.

Фильм затрагивает гендерное неравенство, ставя его в один ряд с расовым, так как построен на реальной истории. И в тоже время, это становление эпохи компьютерных вычислений и первых языков программирования. А в совокупности с тематикой исследования космоса, делает его еще более занимательным. Так как в те времена все передовые технологии были, да в принципе есть и сейчас в военной отрасли (стоит вспомнить историю зарождения сети Интернет, и для чего она задумывалась изначально).

В целом фильм очень интересный, и стоит потраченного на него времени. Хотя лично я его смотрел по пути в другой город =)

Думки про співіснування людей та націй

Нещодавно сталося те, чого не було, й всі думали, що нас то мене. Але все таки сталося. Після масованого обстрілу країни, прилетіло й по нашому місту 😢 І здавалося б, чому дивуватись, чи ще що, коли в країні війна! А саме в такі моменти дещо бачиш зовсім по іншому!

Інколи не помічаєш тих речей, котрими користуєшся у повсякденному житті, бо вини є невід’ємною частиною нашого життя, й сприймається як те, що буде завжди. А коли зникає, то відчувається відразу. Зникла електроенергія, а з нею й вода, телебачення, Інтернет. Більшість гаджетів автоматично перетворились на «цеглини» (в простій мові).

Хоча я із того покоління, що ще застали вимикання світла в період 90-х, коли телевізор та радіо були єдиними розвагами в домі.

Маленькими шагами к будущему

В этот момент жизни довольно сложно что-то планировать. Все просто потому, что одному .... захотелось поиграть в войну. И в один миг жизни тысяч невинных людей превратились в одну сплошную неопределенность.

Ты не знаешь, что будет завтра. А по этому сложно что либо планировать. Особенно если ты хотел поменять свою жизнь очень кардинально. И все вроде бы начиналось вполне себе нормально, но тут произошло ужасное.

Но жить нужно дальше, идти к победе, к своей мечте. Да и просто вперёд.

Видео выше, немного помогает с этим.