Сьогодні моєму блогу виповнилось 18-ть років. Так би мовити повноліття!
Мало кому про це відомо, а ще менше кому цікаво. Але це моє персональне свято! Мій блог багато в чому мені допоміг в різні часи, та продовжує дарувати насолоду від його ведення. Часом я пишу тут корисні пости, часом свої думки. Він допоміг мені розібратись в тому, що мене бентежило два роки поспіль. Тому хотілося б вам теж щось корисного залишити в цьому пості, але нажаль хоча ні, таки є що вам запропонувати! Це досить легкий й приємний фільм під назвою "Сестра, дій!". Чудовий фільм для вечірнього перегляду =)
Тож сподіваюсь вам сподобається. Приємного перегляду.
- Информация о материале
- Автор: Magnum
- 799
Нещодавно я написав пост під назвою «Квест під назвою пошук роботи», і отримав від свого знайомого фідбек на нього. Не хочу вам брехати, він чи то Project Manager, чи то Product Owner зараз (що це за посади, я приведу відео в якості бонусів в кінці цього посту), це не те що би так сильно принципово чи вкрай важливо =) Бо найважливіше це сам фідбек з точки зору людини, що приймає участь в наймі та підборі програмістів для проекту чи команди.
Для невеличкого пояснення, я буду приводити частини нашого з ним листування, та пояснювати те як я все це бачу =)
- Информация о материале
- Автор: Magnum
- 843
Ні, на разі я не шукаю роботу, на те є свої очевидні причини, стосовно яких, я би хотів висловити сою думку. А на прикінці, для підняття духу, надати трішки мотивуючої інформації.
Сам по собі пошук роботи був ще тим квестом, особливо в IT, а якщо помножити це на війну, то зовсім якось сумно стає. Мало того, що вакансій стало значно менше, людей без запису в трудовій, що ти працював, а не просто вмієш, і до війни не дуже то хотіли брати (так, і це гірка правда), а зараз коли більшість національних компаній не наймає взагалі, а закордонні компанії коли чують слово "я з України", в 95% випадків відмовляють, мотивуючи це нестабільною ситуацією у нас в країні. Самі можете зрозуміти. Ні, роботодавців звісно можна зрозуміти, постійні тривоги, блекаути, та купа іншого. Хто ж хоче брати того, на кого важко покластись. Додати до цього ще хвилі світових скорочень після пандемії. Майже комбо. Але ж вишенькою на торті є, як не прикро це казати, проходження ТЦК, де майже зі 100% вірогідністю ти повністю здоровий, і конче необхідний.
Слава нашим ЗСУ, за те, що захищають нас. Це беззаперечно. Але ж кожен повинен теж бути на тому місці, де він можете принести найбільшу користь собі та своїй країні. Тому й людей що шукають роботу теж треба зрозуміти. IT одна з небагатьох галузей у нас, що зараз працює, і охочих в ній працювати дуже багато. Це гарно і водночас погано. На одне місце більше ніж 10 людей в середньому (я гадаю, що я щей суттєво применшив кількість, а може й ні). І як казали в одному з подкастів DOU "зараз ринок роботодавця, а не працівника".
- Информация о материале
- Автор: Magnum
- 973
Минулий рік можна з прикрістю назвати як рік 404. Бо з очевидних причин його в гарному сенсі викинуло з життя.
Але як і кожен рік, сьогодні свято у Web-майстрів. так саме тих хто на зорі початку ери WEB займались розробкою сайтів. Зараз цих людей поділяють на front-end та back-end розробників. А ж суті це не змінює! Тому бажаю всім причетним, і собі в тому числі, швидкісного Інтернету, чудового надхнення, мінімум багів та максимум задоволення.
Зі святом вам товариші. А все інше буде Україна.
- Информация о материале
- Автор: Magnum
- 856
Підбиваючи підсумки, та роблячи висновки про рік , що майже минув, що можна сказати?
Ну приблизно те, що я на 60% дурень, бо значну частину того, що варто було зробити, да й в загалі потрібно було зробити, нажаль я не зробив! Це як по роботі, так і особисто. Про те, про що мріяв, я взагалі мовчу =(
Тому мабуть варто поставити перед собою деякі рамки, і за два місяці в майбутньому році, зробити робочий проект при найми на 30%. А літом довести до ладу деякі особисті речі.
З приводу навчання, то тут ще роботи ну дуже багато! Хоча була ідея поступити ще й на магістратуру, але то вже мабуть наступного року =)
Тому ще є куди розвиватись, чого досягати! Братись за розум, зціпивши зуби мовчки робити, щоб світле майбутнє таки настало, й не було соромно перед самим собою перш за все.
Цей рік показав, хто є хто. Кого можна назвати другом, а кого навіть знайомим називати не варто! Кожного року, на при кінці, я чищу коло свого спілкування, цього року я відпустив багато кого (ні не в поганому смислі слова). Бо не варто спілкуватись з тими, для кого байдуже що з тобою, але ти потрібен, коли від тебе є користь. Якщо ці люди це читають, то не ображайтесь, бо це й ваша заслуга!
Що хочеться побажати всім?! Миру та здоров'я! А все інше буде. Бо як я кажу: "Де наша не пропадала, скрізь знаходила вихід!".
З наступаючим Новим роком!
- Информация о материале
- Автор: Magnum
- 877